ЗАБОРОНЕНИЙ ПЛІД
Lana — 5/06/2010 - 00:11
Аритмія наших побачень
Звикання до хмарного неба
Ні, суїциду не хочу, не треба
І за пекло не буде вибачень.
Твої очі кольору лайму,
Що тропічно і терпко отрують,
Раєм в проваллі обдурюють,
Хочеш- впадем, а хочеш - літаймо.
На артерії пульситься відчай,
Із легенів задиханість дує,
І надкушений плід маракуї
Біль втамує, - більше нічим.
Систолічно думки бубнявіють,
Божевіллям розріджують грані,
Розквітають маками рани,
Не болять вони, тільки ниють.