Збірка: All about love
Я знов обпікся об холодне серце твоє,
та все ж не здався і не відступив.
Бо я вже звик, що нас повсюду двоє,
І байдуже, хто що б не говорив.
З десяток раз на тебе йшов війною.
Кохання вщент об неприступний мур.
Вогнем палав, та все ж стояв горою,
і в час тріумфу нам аплодував Амур.
До рук всю зброю, серце із грудей.
На фронт іду, неначе знову свято.
Ловлю зневагу в поглядах людей:
"ви подивіться, та ж його проклято!"
А хоч би й так, повірте, я не проти,
життя своє у рабство їй віддати.
Бо суть у тім, що зможу жить лиш доти,
допоки, нам, іще під силу покохати.
Допоки, після довгих днів осади,
в якій не знатиму спочинку та жаллю.
Капітулюєш ти під звуки канонади,
Й у дар тирану принесеш своє: "люблю".
Шалено барабанить в грудях - придушу.
Тепер, повір, я стану сильним як ніколи.
Скупу сльозу твою на пам"ять засушу,
бо ж почуття мої найкращі льодоколи!