Як далеко ще летіти в літо
Катерина — 26/05/2010 - 22:44
Як далеко ще летіти в літо -
Міліарди вікон, міліони зим...
Прокидайся! Прокидайся жити!...
Сніг розтане у твоїм теплі...
Божевільне життя...
В ньому ми усі божевільні,
І біжу від тебе я,
Й знов до тебе уповільнено....
Епізоди зіпсовані,
Спробуй їх відновити...
Спробуй знов у повторі...
Не повторюй помилки...
Божевільне життя,
І дорога від зими у літо,
У вівторок сама
Маю двері зачинити...
Як ще рано падати за край -
Неба,що затопить синєвою...
День у день шукаєш власний рай,
Рік у рік ти знову йдеш по колу...
Серед сірості днів
Не втрачай себе справжнього!..
Тільки очі твої
Глибину свою чому втратили?..
Божевільне життя!...
В ньому ми усі божевільні...
Ти біжиш за мною,Я,
Знов від тебе під зливою...
Епізоді новітні,
Чи ми їх не спотворимо?
Від зими і у літо,
Із суботи - в вівторок....
Божевільне життя!
Як далеко ще летіти в літо!..
І не має кінця
Епізодам тим, їх не відновити...
Як це чисто-падати у білий сніг!
Завтра у твоїм теплі розтане...
Міліони вікон,міліарди зим -
і усе що трапиться не з нами...
Божевільне життя!..
В ньому ми усі Боже, вільні...
Біжу за тобою я,
Й знов від тебе уповільнено...
Епізоди спотворені,
Їх не перетворити...
Завтра знову в повторі
Ми прокинемось жити -
Міліметрами днів,
Сміху ясного світлом...
Прокидайся, якщо прагнеш змін...
Прокидайся! Прокидайся жити!
Божевільне життя,
І дорога від зими у літо,
У вівторок сама
Маю двері зачинити...