Чай і вікно
Міла Рошена — 22/05/2010 - 22:28
Збірка: Напівфабрикат і сонце
Гарячий чай духмяне за столом,
Пускає в небо танучі хмаринки.
Я йду неквапом в світ , що за вікном,
А сніг вальсує плавно, без зупинки.
Я не сама. Зі мною це вікно
І чай із непочатими краями,
А я і далі ,мов в старім кіно-
Живу вже передивленими днями.
Я не сама. Крізь скло я бачу сніг.
Ще поки білий. Поки не стоптали.
Якою я була? – і стільки криг…
Такою, про яку ще пам’ятали.
Чай ще гарячий. А душа яка?
Притисну руку- може, так зігрію.
На дворі заметіль така м’яка…
Було б інакше… та живу як вмію.
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.00