утома розпласталась
й поснула на чолі
так мирно спить
не схлипує,не плаче
відсіяла пісок на дно
зібрала в купу дим
а спокій десь побрів
дротами обмотавшись
утома мирно спить
і добре їй
ніч притуливши до плеча
нашіптує
підлизується
пестить
утомі все одно
вона ще спить
заплетене дитя руками вітру
а зморшки сумніву,упадинки від вуст
серпневим ранком втому збудять
і цілуватиме поріг
що не зберіг
ні подих вій,ні вірність адресату
Про автора
Ім'я
olly