От і все, вже пора, для мене літо минуло ,
Що ж, пристібнуті паски і мій літак
Підіймається вгору від тебе, від всього, що було,
Ти мовчав, я мовчала, і ніхто не сказав "Так."
Хмари білі , пухнасті холодні хмари,
Хмари, як мрії, що ними вкривалась печаль,
Тепер буду нашими днями марить,
Між нами широти чужих земель, жаль.
Невже назовсім, невже ніколи?
Вже не буде щастя, як з моря погоди,
Земля вперто накручує нові кола-
Секунди, хвилини і так вряди-годи.
От і все, вже пора, для мене літо минуло...