запах свіжості....
Gloria — 13/04/2010 - 23:59
запах свіжості....
його я відчула ще з закритими очима.
зараз дивлюсь зсередини на заплющені повіки... але точно знаю, що скоро ранкове сонце доторкнеться до мого обличчя і я прокинусь.
близько сьомої.... в домі тепло.... на балконі відчувається, що ранок, але душу гріє місце, де сходиться ніжність неба з глибокою синявою моря.
запах кави створює несамовитий настрій. захотілось просто з розбігу пірнути в воду....
- все одно робити нічого,- подумала я і в цю ж мить вхопила плеєр і побігла...
я бігла крізь сонні вулички Будви з такою несамовитою швидкістю і задоволенням, що подекуди не відчувала гравітації... здавалось зараз полечу... або зарию носом в ще не прогрітий жарким сонцем пісок.
старі будиночки з кумедними то білими, то синіми дерев'яними вікнами супроводжували мій погляд, куди б я не направилась.... корінні жителі починали свій день з чашки трав'яного чаю у себе на веранді... вони можуть смакувати його годинами, ведучи бесіду і закинувши ноги на огорожу свого саду. це місто, де люди вміють ловити момент,- подумалось мені в одну мить, коли побачила цікавий епізод чужого щастя..... з вікна свого маленького будиночка в старому місті вона безперервно і захопливо спостерігала з польотом дивного великого морського птаха.... я зупинилась.... жаль що в той момент не було з собою фотоапарата...
а вона дивилась.... не підозрюючи ні про що...
я побачила безліч щирих посмішок.... можливо це найщасливіше місце на планеті?
хммм...)
нарешті... глибока синява солоної води.... розбіг.... бризги.... я щаслива.... люблю...
обожнюю цей момент.... коли твої руки пронизують воду, розділяючи океан на дві половини.... він тебе проковтує... цілком і повністю.. тепер ти під водою... ти її в'язень.... чим глибше пірнаєш... тим у більшій залежності опиняєшся. і ось вона... мить коли ти дивишся на сонце з-під води....... так незвичайно....
вона надає йому своїх кольорів....
приємно....
приємно ... це... коли розумієш що ти потрапила в чуже щастя......
приємно придумувати своє....
а ще приємніше коли розумієш... що ти маєш можливість отримати його....
гарячий... пісок..... прилип до моєї мокрої шкіри..... вплівся в волосся... - важко буде його вимити звідти, - почулось десь в голові.... а потім... -мені все одно...
пальці самі по собі то виводили візерунок по піску.... то заглиблювались в нього.... відчувши холод непрогрітого ... що глибше.....
я ще повернусь сюди.... стверджуючи сказала я вголос і розплющила повіки....
голова рефлекторно повернулась на звук зіткнення товстезних крапель дощу з дашком балкону....
пора на пари,- подумала я і нарешті встала з ліжка....