Закоркувати ніч у пляшку із-під віскі,
Щоби на потім збереглася, а тепер-
Поспати, щоб відпочили мізки,
Від дум, від віршів і реклам-перерв.
Зануритись у сон, як у джакузі,
Ввімкнути тишу на найвищий тон
І дати спокій депресивній музі,
Я вимикаю все і стільниковий телефон.
Зашторю вікна грубим гобеленом,
Із неба скину місяць у відро,
Хай відпочине на землі під кленом,
А я пораджусь з скептиком Дідро.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 8.00