Ложка дьогтю...
lybomurko — 9/04/2010 - 22:39
Всі так хвалили, а я не буду... принаймі з першого ж речення))
Один невеличкий мінус: історія життєва, сучасна, легко сприймається за правду. Тому в неї не вписуються ледь не шекспірівські фрази Олексія при розставанні. Ну ніяк не можу собі цього уявити... ніяк :(
Декілька великих плюсів:
1. позитивний стиль написання (образи "монстрика", гота, бомжика, розмова з Сашком, а також всі задіяні викладачі)
2. красиво передані почуття: "Виявилося любов не горить, точніше горить, але дуже погано. А при спробі змити її в раковині – ще й не тоне."
3. відтепер ніколи не забуду назву човнів, на яких плавають венеціанськими вулицями: "...так і не зумівши згадати ту єдину літеру, яка відрізняє венеціанську гондолу від засобу контрацепції..."
Так тримати!
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
Дуже вдячна, що
Анастасія Грім — 15/04/2010 - 08:08Дуже вдячна, що прочитали!!!
І щаслива від того, що Вам сподобалось!!!
Якщо є зауваження - критикуйте собі на здоров"я!!! Як же я досягну довершеності без критики розумної людини???))
А щодо шекспірівських фраз...повірте, даний діалог більш ніж життєвий! я знаю!
З повагою та вдячністю)))