ЦІЛІСНІСТЬ
68 — 15/03/2010 - 04:54
Збірка: В напрямку Напрямку
Іграшкові люди бавляться в приречених,
їх планета вся покрилась Сказаним, –
пошепки існують з позивним «самотність»
і повільно, як рослини, проростають в смерть.
Всі слова минули, залишилось сонце,
(дихає тривогою неухильне зближення)
паперовий пес гавкає на вічність –
припинився сніг, всі заіснували:
в напрямку до завтра потяг буднів мчить,
я ж лишився на безлюдній станції Сьогодні –
фіксувати зграї : відлітають до нових планет.
Залишились імена неживих людей,
кілька букв, розмиті плани на безсмертя,
незначний запас мегапікселів спогадів –
бо ж колись всі ці камені згорять,
як згорить планета, як згорять птахи,
як згорить Давид, Біблія і башта Ейфеля.
І попри все я прокидаюся щораз живішим,
збираю спогади в гербарій пройденого,
збираю сни в альбом можливого,
себе збираю – у цільний екземпляр.
15.ІІІ.2010