я вмію мовчки дивитися в суп
і в нім ростити лаврові дерева
у тебе пальці голосно стукають
коли в них лоскочуться нерви

ти б ніколи цього не помітив
і носив би в кишені замість
усього-усього на світі
велику і чесну пам*ять

чи не міг би ти? — я триваю
в передсердях і рисових зернах
не могти знову кинути камінь
якщо той тобі не повернуть

ліричне продовження:

знову палиш і вся ця знаковість
з нами на необмежений термін
курці часто кінчають раком і
це для тебе теж характерно