Збірка: Хвороби і втечі
Міста не впізнають нас.
Місто щоразу чуже,
так, наче ми не знайомі.
У містах багато дивних людей.
Тут ходять застрелені люди
із карими очима,
тут ходять ненароджені люди
із голубими очима,
люди в сірих костюмах,
лисі й вагітні,
ті, які мають гроші і ті,
хто не матиме сьогодні вечері.
В містах хвороби і нероби,
в містах прораби і раби,
тут всі нанизані, немов намисто,
скоро і тебе впіймають
на вістря шпильки, бо ти –
метелик.
Але ти
дихай, як риба, жадібно
в пошуках чистого повітря.
Ти не повинен страждати,
ти не повинен вмирати,
дихай глибоко, щоб руки
стали сильними, як вітер.
Обростай грайливими річками,
обростай попелом пройденого,
і, якщо маєш мету, молися
до віддзеркаленого у калюжі
неба.