Час збере мозаїку в єдину картинку.
Під променями сонця роняючи сльозинку.
Згадаєш руїни серед яких спеціально блукав.
Політ ворона у небі, якого постійно чекав.
А тепер під буркіт моря цінуватимеш час,
Що під однією парасолькою збирав вас.
Подаруй посмішку зіркам — вона там потрібна.
Їх обов'язково побачить мрія твоя рідна,
А може у відповідь сузір'ям залишить там цілунок
На пам'ять... чи до зустрічі дарунок.