Відкриті погляди у бік краси,
вони лиш здатні чути наші голоси,
смиренно і покірно промовчати,
а потім між зірок і спогадів блукати.
Забути все і водночас все пам`ятати,
ніхто не здатен чути небеса
і бачити яка ж у них краса,
спокійний і бентежний вітер в полі
але він дійде аж до моря,
а потім лине в чисті небеса -
у полі з`явиться роса.
І між зірок почне із поглядом блукати.
Це не важливо, що не вмієм ми літати
але для нас відкриті ці простори,
закриті вікна і відкриті штори.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 7.00