Cкільки ніжності,сонця й добра,
Полишають твої ясні очі.
Скільки слів,скільки мови тепла.
Я почую сьогодні у ночі.
Ти прийдеш,як завжди,до діброви,
Де чекатиму тебе вже я.
Будуть знову сплітатись у полі,
Наші губи і наші тіла.
Знову ранок розбудить холодний,
Наші душі і наші серця.
Пригорнешся до мене ти скромно,
Поцілую по-батьківськи я.
А жагучої пристрасті ночі
Не згадаєш ні ти, а ні я.
Тільки очі та зоряні ночі
Не забуду я вже до кінця!
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 9.00