Збірка: Сліпі, але відверті почуття
Я подумки стрибаю у безодню,
зловив хмаринку, доторкнувсь до Сонця
хоча насправді я перед віконцем,
стою чи може сплю чи помераю.
але чи знаєш ти, як я кохаю?
Коли ніхто не знає про війну,
яку ведем ми кожен день з собою,
я очі свої затулю рукою
і знову бачу очі я твої.
Вони немов в мені, в моєму серці
і іноді вони на рани гострим перцем,
а ле частіш приносили весну
і я тихенько в ліжечку засну,
і ранок подарує всім свободу...