Збірка: Сліпі, але відверті почуття
І сірі стіни плавають навколо,
немов із сліз моїх безмежні океани
років моїх нове малюю коло
я сам зробив собі болючі рани,
які я проколов своєю самотою
і із помилок сіль на них насипав.
і очі свої затулив рукою
себе в труні землею я присипав.
і осінь у моїх очах палає
напевно через люту непогоду,
а серце тихо сткукає- вмирає
напевно мені треба йти вже згодом.
у край далекий де ліса і гори
нема грошей і маркетів забитих,
кудись там переллю я своє горе
і сум думок із осінню покутих.