Збірка: Сліпі, але відверті почуття
Чому занадто далеко але так близько,
чому стрибаю вгору я коли занадто сльзько.
І синій дощ із неба сірого здирає кольори,
чекати теплої весінньої пори
і розчинятися у теплому повітрі -
творити, малювати новий світ
хоча і за далекий той політ.
Одна краплинка з міліонів схожих,
що падають на сірих перехожих
ховаючих весну у моніторах
і в різних реченнях, що пишуть на заборах.
Але цей зміст не стерти й не спалити
кому і скільки залишилось жити-
мені завжди залишиться весна
із вулиць чи їз мого сна,
коли одна краплинка з міліонів схожих
не падала на хижих перехожих,
а пестила твоє обличчя - так здалося
так навесні зі мною небо повелося.