Збірка: Сліпі, але відверті почуття
Забув як сонце нас обох
так гріло, хоч його ти не любила,
забув без залишку нас двох
забув без болю, моя мила.
Але не вітер я, не сніг
не можу я пірнути в небо
і у твоїх очах застиг
мабуть для мене так і треба.
І в серці знов лунають голоси
твоїх речей цікавих і барвистих,
крізь море в небо пронеси
мій вітер, всіх живих і чистих.
Колись піднімуть прапори
всіх мрій моїх країни й люди,
підіймеш погляд догори
дощем впадеш на землю всюди.