Чому дим цигарок так спокушає
і мовчки ніби щось показує мені,
а потім у малюнках залишає
спокуті смутком і забуті дні.
Немає спокою у досконалості природи,
немає вічносі у самоті,
коли чекаєш тільки вдалої погоди
щоб стати десь, колись на висоті,
і іноді цей день немов омана,
немов страшний але яскравий сон
якому всіх емоцій пристрась притамана
але насправді це лиш мій армагедон.
Я навіть не почув коли для мене грали
на трубах марш - це Мендельсон
й залізною рукою моє серце брали,
але це був лише мій сон...