Любов
Анна Бабка — 14/04/2008 - 09:57
Я покидала в ніч це місце сиротою
Й бажала я ніколи знов не повертатись,
Я вийшла в світ із совістю нагою,
Не знавши, що прийдеться й з цього роздягатись.
Та я , на жаль, всього не зрозуміла:
Чому це небо сльози проливає,
І на свою трагічну долю захотіла
Дізнатися, чому любов земна вмирає.
Узявши терня за святу корону,
Вона волочить побичованую спину
І, обхопившися рукою за пробите лоно,
Вона хоронить у землі живу дитину.
Якби ж я знала, що любов – це кат правдивий,
Коли лишала в ніч це місце сиротою,
Обручена з любов’ю, мов убивця хтивий,
Я б повернулась назад, але вдовою.