Заціпеніла музо, в інеї душа.
Як ти - і я,
у платтячку на кризі...
Промерзлий час ніяк не поспіша
Дихнути у лице ласкавим бризом.
Мов хтось урочить: руш цю душу, край!
Вже серце чорним згустком запеклося,
Тільки вуста собі сміються й край
Знайомим про
"булося і жилося"...
Відмерзни, музо, прошу, відійди,
Ніщо не владне,
а без тебе -
гину!
Позви в осінні краплені сади,
Мене без тебе, -
чуєш? -
півлюдини...