Місто кохання
karambolka — 18/12/2009 - 12:14
...Сьогодні знову виступ...
...Я біжу вузенькими паризькими провулочками. Як я люблю це місто! Мені так подобаються його (міста) люди, будинки, а це чудне повітря! Правду кажуть – місто кохання! А де ж моє?
...Живу в Парижі десь чотири роки. Вже? Так довго? Не вірю. Я вже добре володію французькою, іспанською... Працюю. Так, працюю. Танці – єдиний ліхтарик, що спалахнув для мене в цьому місті. А та дешева квартира на Rue Labat? – Ну так, звичайно, - всі кошти на неї... Друзі? Ха, звичайно є : Жанна, Адель, Мірей та Катрін, але вони тільки колеги. Подруги? – Ні. Я можу ходити з ними по крамницях, обідати, гуляти по Place de la Concorde... Відкрити душу? – Нізащо! Ти питаєш про Жана? – Так, було. Ну віддалась я йому, але ж не першому... Хто перший? О, це вже моя душа, та, що залишилась у Києві...
...Ось вже й прийшла. Не повіриш, працюю я тут вже цілих два роки. Як потрапила? Чого мені це коштувало? ...Гм, ... ліжка директора, школи танців і маса сварок. А скільки втрачений друзів?! І це заради якоїсь нікчемної ролі у цьому кабаре? Так, це правда – вогонь, вода, залізні труби. А що далі?...
...Сьогоднішній виступ. Гримерка. Яскравий костюм, макіж, і нарешті – танець! Повторюючи па, я виглянула за кулісу і знову побачила того привабливо мена, але вже з букетом квітів. Я вже бачила його кілька разів, сподобався, красивий, певно багатий... Шикарні троянди..., рожеві, мої улюблені...
...Музика! Сцена! Танець (плюс пильний погляд незнайомця)! Оплески! Поклон! – все пройшло на славу...
...У гримерці на мене чекав той самий букет квітів. Мені? ... Цікаво. А ось і записка. Зустрітись? Закохався? А може спробувати? А може любов? Головне – не пропустити шанс!...
...І я миттю вилетіла із «Bal du Moulin Rouge» на вулицю з ліхтарями, і швидесенько побігла назустріч Місту Кохання!