анонім.
Лесь Щасливий — 17/12/2009 - 15:51
Збірка: Веселка
Очі твої надихають на гріх,
Який же лукавий, нещирий твій сміх.
Ті руки, що були для мене теплом,
Твій голос: "Люблю..." здавалося сном.
Уяви... скеля, ти, я й вино,
Де твоє щастя? Несправжнє ж воно.
Щілина між нами, вино у руках,
Ходити мені по темних світах...
Без тебе, без себе, без сонця - помер.
А спогади, барви.. лукавий роздер.
Де ж тепер ти, де ж тепер Рай?
Шукатиму я з нечистим той край...
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00