Моя краплинка
Nika — 14/12/2009 - 01:34
Краплинку печалі
Зігрію в долонях.
Як рідну дитину
До серця горну.
Моє це натхнення,
Моя це природа,
Мої довгі ночі,
Моє це тепло.
Краплинку печалі
Розсію на щастя.
У чистому полі
Твоєї душі.
Чому ж не зігрієш?
Чому ж вона плаче?
Не прагне обіймів,
Палкої краси.
Тому, що вже вечір
Осінній і довгий.
Тому, що не бачиш
На небі зірок.
Тому, що душа вся
Твоя прохолодна.
Ніколи не знайдеш
Там навіть тепло.
Краплинку печалі
Зігрію в долонях.
Як рідну дитину
До серця горну.
Скупаю у росах
Осінніх, холодних.
Зігрію душею
Краплинку свою.