Білі руки - чорна кава
RinA — 13/12/2009 - 07:45
Збірка: ІнколиНеПлачуть
білі руки, що наливають чорну каву.
малюють пейзаж у стилі постмодерну
ці білі руки підтримують осінню тему
і обіцяють завжди по справжному любити.
і на останню її банально-брехливу фразу
художник тримає її руки своїми білими руками.
так без відворотно дивиться їй у вічі
і просить лише одне - не повторювати своїх помилок двічі.
ці білі руки наливають чорну каву
а люблять трав’яний чай і її губну помаду.
так через фатальні помилки і його помилкові образи,
не матимуть часу щоб поговорити про спільне майбутнє,
і з відвертістю щиро брехатимуть байдужі фрази.
щось робитимуть щоб не думати, що могло б бути,
білі руки наливають чорну каву, як еквівалент отрути,
що на смак нагадує її гіркувато пекучі губи,
що за закольором схожа на його перекроїне серце.
ліричний вересень наближається, віддаляючи холодний серпень.
і неварто загадувати, те що ніколи не зможеш повернути,
наливаючи чорну каву у розтрощені коханням груди.