***
Анна Бабка — 11/04/2008 - 09:56
Ну де ж ти, де, нага дівице?
В руках ховаєш своє лоно –
Горить, палає, палахкоче
Гріховне гроно…
Спокуса, пісня, насолода,
Коваль кує тобі корону,
Німіє подих, погляд, слово
Від того дзвону…
Волосся шовком зорепаду,
А руки, цвіту білі хвилі,
Моє страждання розтягають
На довгі милі…
Біжиш, базікаєш, бовкочеш,
На собі рвеш ламке лахміття,
І хмари огортають серце
Мого століття…