В садах вже замітають осінь в купи,
А полудні до болі літні,
І вечори ще майже світлі,
Та ночі зраджують.
У них зірки від інею холонуть,
Крізь них зима дрімотно зазира...
Ще не пора, ще не пора...
Уже пора!
Скоріше в шуби, шапки і шарфи,
В шкарпетки, светри і хустки.
Так важко зрання вилізти з під ковдри.
Ще п’ять хвилин затриматись у сні...
Уже пора,
Так, так, уже пора!
Ось двірники замітають осінь,
Згортають листя, з ним згортають літо у купки
Димиться серпень,
осідає попелом липень,
Вуглиться червень...
От і все, вже осінь догора!
Уже пора! Таки уже пора!