По-чорному
Тетяна — 3/12/2009 - 14:00
Чорні краплі снігу чорно
Сиплять стежку чорних снів,
Чорні крила розкрив ворон,
Пір’ям чорним – думи днів.
Чорні сльози в очі чорні
Прибувають з чорних дум.
Душу чорну в міській урні
Укриває чорний сум.
Ворон кряче серцем чорним,
Кряче криком чорних мрій,
Мокре листя тихо горне,
Ним вкриває тіло біль.
В чорноті рядків сивіє,
Відблиск місяця і зір,
Вітер чорний пісню віє
Поміж глухо-чорних гір.
Чорне тіло плаче світлом
Чорних битих ліхтарів,
Залітає глухим криком
В прірву чорних почуттів.
Зник безглуздий чорний відблиск
Згаслих, відзвучалих слів,
Залишився лише вузлик
Недобачених ще снів.
В небі чорнім хмари сумно
Засівають чорноту,
Лише ворон кряче шумно,
Наганяє самоту.