Без...
Анна Бабка — 11/04/2008 - 09:54
Я є володар тисячі просторів
Безмежних і шалених як життя,
І в радості, біді і в горі
Самотності не буде каяття.
Я розбіжусь й що духу крикну:
“Я цар, господар цих небес”
І з думкою я жити звикну,
Що більше не існує слова “без”.
Без пам’яті, без роду і любові,
Без правди, гордості, без сили й волі,
Без тіла, духу, без живої крові
Лиш жити нам дітьми німої долі.
Якщо захочеться – втону у морі
Безмежжя, віковічності й буття
І людям найдорожчим подарую зорі,
Які вони, не оцінивши, викинуть в сміття.
Стою на висоті і вірю в Бога,
Тому він дав мені безмежний світ,
Я падаю й лечу – така моя дорога,
Я вірю, що здобуду райський плід.