Матерій плід, та суть незрима.
Довершене творіння Абсолюту.
Мов купина неопалима,
Посеред пекла повсякчас і всюду
Горить... Та не згорить ніколи
Натхнення ємності нескорених ідей.
І щастя штучне, різнокольорове
Не промайне повз стомлених очей.
Але ж ти Бога витвір досконалий.
В кайданах розуму свого -
Зарозумілостей незносність одичала
Хай омине шляху твого.