Поминки осені
Консуело — 12/11/2009 - 21:15
Збірка: Майже вільне божевілля
Білими айстрами ватрами синього присмерку
цей листопад затягнувся, як шворка намилена
столик на скількись-там… кава молочного присмаку…
йти по-англійськи… розлуку напнувши милями
Наше залізо напевно дісталося Бісмарку
ну а за воду рахунок іще не сплатили ми
Дощ не повториться. Зайва романтика. Опади
Тож залишається просто радіти що вижили
Золото осені? та пропади воно пропадом
Першого снігу натомість іклищами хижими
небо голодне в горлянки ввіп’ється нон-стопами
небо порожнє триватиме довгими тижнями
Наче по лезу по сонцю по контуру гострому
в пошуках вічності в рамках клітинного дроблення
ледь не згорівши і майже відкинувши костура
знаю, літатиму… – хоч би з десятої спроби я
Тільки б позбутись тебе як закритого простору
тільки б забути що в мене – клаустрофобія…