кохати тихо
Тетяна — 1/11/2009 - 13:09
важкий місяць повис прожектором,
відблискують в твоєму погляді зірки,
музика розбитих хвиль блакитним криком
заповнює у пам’яті дірки.
на задньому сидінні наші тіні,
ми спереду задаємо темп їх рухів,
досконалість тремтячих доторків
у кривизні тілесних ліній.
Подорож тебе натомленого
У надрах мене розбитої,
Любовні переписи на склі спітнілому
Дають можливість кохати тихо.