А несподіванкою...
Тетяна — 20/10/2009 - 12:58
А несподіванкою буде лиш світанок,
Бо сподіватись марно на кохання.
Вчорашня кава – ось нудний сніданок.
А несподіванкою буде лиш зізнання,
Бо важко чути в голосі свій сум,
Як над соленим супом нарікання.
А несподіванкою буде лише осінь,
Бо в жовтім листі губляться думки.
В мені вони немов розставлені пастки,
В які за звичкою я потрапляю досі.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00