Збірка: Хвороби і втечі
Як прилад фіксувати зміни,
зосередити свідомість на сприйманні,
проміняти безтурботність на вузький розріз вікон,
серед скляних пірамід бездушного мурашника
уявляти себе комахою. І все ж,
наперекір стрімкому проростанню крил,
щоразу залишати все як є, щоразу повертатись,
обростати панцирем відчудження,
з покірністю чекати на зиму,
розмножуватись і вмирати.
Тривати, як може тривати вогонь,
чи подих весняного вітру,
як може тривати луна від сказаних слів,
чи мимобіжно кинутий погляд,
і в цій тривалості стати
не стільки річчю, скільки подією.
Примиритись з майбутніми втратами й змінами,
із вторгненням страху й майбутнім зникненням,
побажати всього найкращого собі і світу,
і полетіти...