необережному
golosna — 27/08/2009 - 22:09
Пішов, не встиг озирнутись...
Та пазурями, іклами, подихом вітру
з тебе я витягла
ніжне нашіптування
Легкими рухами, нічними спокусами
Тебе обіймала,
срібними зубками
в шийку твою я впивалась
Тілом солодким, яблуком стиглим
Тебе заманила,
зойком жагучим
душу ятрила...
Знаю, що будеш, знаю, що схочеш,
Знаю, мій милий
мене більше не зможеш
ніколи покинуть...
http://golosna.ucoz.ua/publ/2-1-0-29