Метри туалетної бумаги,
Обмотують наш розум,
Роблять нас рабами своїх же думок,
Роздумів, почуттів…
Від їх сплетіння, розриває мозок,
Викидає всіх курв із нових, прокурених автомобілів,
Від них, стає сумно, водночас – весело.
Ти – і є ця бумага, ти – фальшивка,
Коробка непогана, та всередині гниль…
Вибачай… Я так не вмію гратися,
Гра – захоплює, та ти інша,
Ти – стерво?!
Гірко визнавати, але це дійсно так.
Бувай.
Не приходи більше,
Я тебе ненавиджу!!!!!!!!!
Кінець.
Та …
Можливо.
Я люблю, люблю до нестями,
Люблю твої руки, твої ноги і подих,
Люблю … та це вже затерта тема, закрита паролями на згадку ...
Важливо тільки те, що все є / чи нема.
Важливо чи я є / чи нема.
Провід обірвався, впав стовп.
Вода задушила горло.
Кінець 2.