...
Bittersweet — 4/08/2009 - 21:51
Збірка: старе й бездарне..
Оповита сірим ранком,-пригадую-перші промені лоскочуть вії-розплющую очі: по коліна в посохлій траві. Оговтаюсь через годину,потім,а поки що ,в безпам*тстві захлинаюсь туманом. Ви не далеко,про це свідчать жалюгідні виродки,пов*язані струмом,що виринають з далечини. Я не з тих в*язнів, котрі вбачають порятунок у втечі крізь грати. Я не збираюсь тікати. Але ж сьогодні такою звабливою видалася мені самотність,що я не втрималася. Та обачніше було б грати за правилами. Час повертатися …
Вікна не відпустять думку далі горизонту,стіни тиснуть наче тортури часів інквізиції. Двокімнатна клітка зачинена,принаймні на ніч. Заплющую очі-сон не розгортає обіймів,на жаль.* Зачинена на ніч?!*-згадую -чия вигадка?чи не я володарка ключів?! Підвожусь,сполохана здогадом.
Тривимірний простір позаду,обрій віддаляє кожен крок,ніч не обмежується стомленою уявою. Навколо густа ахроматична гуаш, позаду-акорд невтрапивший у тональність. Йду на невагоме місячне світло…
Не зважайте на амебо-подібність моїх спогадів. Це лише імпресія почуттів,викликаних хвилиною щастя, а не стиль мого *поСЕЙбічного* життя,в яке…поринаю знов