Let my people go
68 — 3/08/2009 - 22:05
Нехай земля буде пухом автору трактату «Страх і тремтіння»
Земля принишкла, все у світі затихло, здавалося, єдним звуком в цьому пеклі був рух його зіниць – очі його блищали божевільним вогником. Розгублений старий єврей, він дев’ять разів виконував наказ, Великий Священний Наказ, згідно із яким передавав прохання відпустити своїх одноплемінників Великому Правителю Пустелі, і щоразу Правитель відхиляв це прохання, за що його держава зазнавала покарання з боку Прохача. Та правитель був впертий, і щоразу небажання відпускати євреїв перемагало страх перед могутністю Єврейського Бога. Проте востаннє Правитель таки піддався: його держава знемагала від проклять, що їх посилало могутнє єврейське божество, всі єгипетські жерці були безссилими відвернути ці нещастя. Проте десята кара вже не потребувала непослуху, вона була помстою – помстою за попередні діяння Великого Правителя Пустелі. І враз, коли люди старого єврея відходили, покидаючи міста, Державою пронеслась смерть, що забрала кожного із первінців – і серед худоби, і серед людей. Матері, тримаючи мертвих малюків на руках, дружини, припадаючи біля мертвих чоловіків – вся країна дивилася вгору: туди, де причаїлось це зловісне й люте єврейське божество, яке забрало ні в чому не винних людей. Тиша запанувала над містами і селами, сльози з очей відтіснив лютий блиск, в серцях населення пустелі навіки оселилась ненависть. Неподалік від головного міста стояв табір тих, хто збирався відходити – одноплемінників старого єврея. Жодного із їх числа не зачепила люта смерть. Проте й вони не мали змоги зрушити із місця, спостерігаючи за кривавим діянням свого Бога. Лише один старий єврей порушив тишу – немов божевільний, він зареготав, не маючи стриму, його сміх зловісним гелготанням віявся над табором. Йому раптом стала перед очима картина, коли він сам в молоді літа вбив одного із місцевих, все життя він привчав себе не пам’ятати цього, та раптом картина убивства постала перед його очима. Старий єврей реготав, єдиний серед усіх розуміючи свого бога. Старий єврей пригадав смак крові.