Мільйони уст
bobrja — 2/08/2009 - 00:32
Мільйони слів, побачених на сонці,
Ти не зустрінеш, не вкрадеш в сторонці
Ти побачиш, та не можеш пригадати,
Хто ти? Хто твоя мати?
Мільйони рік течуть, із гирла в море,
Мільйони слів, віщують горе,
А ти сидиш і продаєш насіння,
Куди вже? Куди? Покоління…
Мільйони очей осуджують верхівку,
Там зло, сатана розкриває останню криївку,
А вони сидять і споглядають далі,
Мурують цвинтарі та вішають собі медалі.
Ти жив, любив, та не зміг змиритися,
Ти казав, кричав, та не можна злитися,
Потрібно завжди закликати
Проснись Вкраїно! Скільки ж можна спати?
Останній день, остання вже хвилина,
Цей світ умер, а ти лишайсь – людина.