Давай розчленуємо наші тіла
На ерогенні, практичні і сексуальні
Частини. Навколо згущується імла
Ножі консервні і хірургічні у спальні

Серветками вщент застеляємо стіл.
Хірурги з нас початківці – та годі
Чекати на милість психологів та листи
Від поціновувачів людської природи.

Вмикай-но свічки кіловатів на сто
І музику Вагнера Ritt der Walküren.
У вухах кров гуде мільйоном авто.
Руки тремтять, як віти дерев у бурю.

Із першим надрізом кров ще не тече.
Вона виступає, збирає останні сили,
А потім як хлине в обличчя – і обпече:
Шукай собі чисте мило, щоби відмили.

Любов’ю стікаємо чи може злом?
Судомно здригаються мертві м’ясні кінцівки.
свічки догоряють, під горло підходить ком,
По білих серветках стікають останні цівки.

А ми кричимо аж здригається мла.
І ниють відрізані злобою частки тіла.
Залишились: твоя голова і моя голова
І кажуть:
«я тебе не любив!», «я тебе не любила!»