Один. Самотність. Щастя. Два
Erla — 25/07/2009 - 16:43
Задумою ллється вода..
Джерелами в очі стікає..
Загадкою схована та…,
Що досі про щастя не знає..
Ображена? Втомлена? В снах..?
Там тихо.. де голос лунає..
Її.. По забутих шляхах..
Самотньо.. безтямно блукає..
Стежками розбитих дзеркал...
Дорогами яблука цвіту..
Ступає тендітна нога..
І коси розвіює вітер..
Знайти б.. Розгадати її..
Зчаровану загадку ночі..
Відкрити і дати життя
В блакитні.. безмежні ті очі..
Узяти за руки.. тонкі..,
Неначе весняні стеблинки..
Цілунком покрити вуста..
У серці стопити крижинки..
Розквітне.. Засяє вона..
Самотності згубляться ночі..
Здійсняться пророчі слова..
Про щастям наповнені очі.