А вчора було літо...
Марко Вишневецький — 23/07/2009 - 19:10
А на столі лиш кружка чаю
І я сижу та знов скучаю
За роками, що пролетіли швидко
За небом, що сміялося блакитно
А жити треба й вірити, чекати
До Господа тихенько промовляти
Молитву...Й щиро так прохати
Про те чого не смію росказати
Ні, я не сумую, просто мрію
І так не хочу загубить надію
А на дворі іще буяє літо
Зозулі ще кують несамовито
Дзьобом викарбовують пісні
Що так потрібні у моїй душі
Я зачекаю може все минеться
Можливо і без мене обійдеться
А що я можу тут зробити?
Хіба словами Бога прогнівити
Закутатись у ковдру і чекати
Коли прийде пора вставати
І бачити, що я уже не плачу
Серед брехні і зависті, пробачу
Все те, про що так довго пам*ятав
Все те, про що давно забути мав
А на дворі іще буяє літо
Зозулі ще кують несамовито.............