Щастя
Пірогова Наталія — 4/07/2009 - 20:05
Щастя – ось воно моє нехитре:
Лити сонце у брудні калюжі,
Під крилом у степового вітру
Листям трав залатувати душу.
Босоніж тинятится землею
(парость неба у родючім серці)
І душею ясновидючею
До кісток промацувати всесвіт.
Душе гола, душе очманіла!
Твоя шкіра кольором у бога!
То навіщо ж тобі, дика, крила?
В степовій пилюці босі ноги.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 9.00