Дотримання моральних чеснот, як духовний зріст людини
Лесь Щасливий — 14/06/2009 - 11:34
Моральність – це високодуховна категорія, яка уособлює такі поняття, як гідність, благородство, чесність тощо. Батьки змалечку прививають нам любов до високодуховних надбань людства, намагаючись виховати нас згідно заповідям Божим.
Християнська релігія передбачає дотримання чеснот, які є духовними канонами християн. Аморальне ж суспільство приречене на загибель. Відомі біблійні приклади знищення Содоми і Гоморри, занепад Римської Імперії, Російського тоталітарного режиму є очевидним прикладом аморального життя суспільства. Аналізуючи наше сьогодення, я можу зробити висновок, що допоки людство не припинить і не відмовиться від непристойних речей, нас чекає моральний занепад.
Будь-яка нація приречена мати своїх месій, духовних пастирів з тим, щоб відродити свідомість націй. Так митрополит Андрей Шептицький, єпископ Йосип Сліпий, кардинал Мирослав Любачівський, єпископ Йосафат Коциловський намагалися навернути українську націю на праведний, високодуховний шлях сповнений моральними цінностями.
Моральність – це довгий шлях, який веде нас до духовного очищення душі та морального зросту. Аморальність – це шлях, який принижує гідність людини та справляє негативне враження на інших людей.
Серед українських поетів, письменників та інших представників інтелігенції, було чимало патріотів, які любили Україну понад усе. Василь Стус – талановитий син рідної землі, прославляв її та переживав за її гідне майбутнє. Він говорив, що «з жахом усвідомлює, що його людське тіло зможе проіснувати довше, ніж тіло його народу», і що «має намір померти, коли відчує, що він живий, а народне тіло уже скінчило тернистий шлях».
Теперішній світ перебуває у жахливому становищі. Кожного дня співгромадяни мають змогу переглядати телеканали, які транслюють розпусту, та насильство. На превеликий жаль, діти мають доступ до Інтернету – великої мережі, яка зберігає чималу кількість заборонених фільмів, які порушують їхню психіку і світогляд вже з раннього дитинства.
Бездуховність суспільства призводить до втрати моральних цінностей, і як наслідок, до невідворотного – морального занепаду. Людина, в душі якої витає бездуховність – втрачена.
Людство повинно повернутися до високоморального, до етичного і, тоді потреба в непристойному відпаде сама по собі. Людина невічна і, тому змушена задуматись над своїми помилками. І ми, молоде покоління, зробимо все, що в змозі для морального піднесення України, нашого народу.