Яблуні цвіт
На вітрі сніжить,
Стелиться трепетно й ніжно.
Голос тремтить,
Час не спинить,
Душа ридає невтішно.
Розплівся вінок,
А тобі — все-одно...
Додолу падають квіти.
Третій дзвінок,
Пасма думок
Розвітрює лагідний вітер.
В’ється лоза,
Мріє вокзал,
Рушає останній потяг.
На душу сльоза —
Я не сказав
Слів приємних на дотик.
Стукіт коліс,
То поле, то ліс.
Промайне, промине. І забудеться...
Свою пам’ять заплів
В обороти землі
(Для того мабуть вона крутиться).
Але голос тремтить,
Але серце болить,
І душа — ридає невтішно,
Коли яблуні цвіт
На вітрі сніжить
І стелиться... трепетно й ніжно.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 10.00
Про автора
Ім'я
Li-Tium
Місце проживання
Біла Церква