Твоя байдужість
Черезова Варвара — 24/03/2008 - 17:58
На байдужість твою наштирхнулась немов на багнети.
Темно-карі сльозяться в німому благанні, а ти
Незворушний стоїш. На любов накладаючи вето
Ані глянеш, ні втішиш. Забути, забутись, втекти...
Небо марить дощем, а в очах вже давно ні сльозинки,
Лиш туман, як сновида блукає провулком сирим
Намистинки-ілюзії вперто ховаю у скриньки.
Тьмяний спогад про тебе розтанув в повітрі, мов дим...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 8.00