Збірка: Хвороби і втечі
Впади на дно вікна,
там ростуть люди і риби,
там всі психічно здорові,
там небо міцно висить.
Там діти грають у війни,
а дорослі вірять у силу тяжіння,
на перехрестях гучно сигналять
зшиті докупи шматки заліза.
Там місто випало в осад
чорними шматками бруківки,
а цього ще ніхто не помітив,
бо всі поспішають кудись.
Он жінка влізає в кіоск,
крізь маленьке віконце
вона продаватиме смерть.
Подивись на світ крізь дно вікна –
там щодня вибухають
червоні троянди аварій.
Там всіх збирають докупи
глибокі прірви екранів.
Там люди хворі на заздрість.
Там діти хворі на старість.
Там замість людей говорять
їх сліди на піску,
чи їхня пара із рота.
I я вже нікого не бачу...
Проїжджає трамвай – а в ньому
зітлілий манекен кондуктора,
проїжджає зітліле небо, а в ньому
знову ангели рекламують свій рай.
І хоч-не-хоч, а знов ранковий чай,
чи кава цигаркова,
всі знову є, і знов кудись ідуть.
Черговий ранок... Все чергове...
Чергова . крапка