химерна думка
Надія Чорнослив — 19/05/2009 - 13:13
Налякана вода твоїм мовчанням
І мрії причаїлися в кущах.
Химерна думка, а проте – остання
Розщеплена кришталиком в очах.
Якими ще незнаними стежками,
Піском пекучим під слідом твоїм,
Розстелиться й простягнеться над нами
Надія, яку майже ти доїв?
Залишились кістки... Стрибає привид,
Мов божевільний. Плаче на вікні
Останній сніг – такий блідий і білий,
Мов хлопець, що вертається з війни.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 9.00