Місто і ранок
68 — 18/05/2009 - 23:27
Збірка: Хвороби і втечі
Десь зовсім близько, за стіною
пульсує кров чиїхсь вен:
сусіди над і піді мною
прокинулись від заводських сирен.
Це місто предалось нам по генам.
Ранкові соки, чаї, кави.
Гуляє вітер по антенам.
Закінчились нічні забави.
Трамваї набралися нахабства –
видзвонюють порожню пісню буднів.
Мільйони тіл прокинулись для рабства,
а заводські станки чекають своїх трутнів.
Забігали асфальтом відсутні пішоходи,
і люди одночасно задихали з усіх щілин.
Хтось подивився в дзеркало – а на чолі
нові штрихкоди.
Вже носяться над містом бензин і нікотин.
І лунко зашуміли у трубах стічні води,
наповнилися потолоччю підземні переходи.
І запах алкоголю по місту вже снує.
Хтось ще стікає кров’ю, а хтось у же блює.
Хтось чистить зуби, хтось тільки поголився.
Хтось верещить, бо щойно народився.
Хтось вішається, хтось вчора одружився.
В тісних автобусах несеться стадо звірів,
перед заводом вибльовує тролейбус пасажирів.